Капрезе (італ. caprese) — італійський салат. Складники: томати, сир «Моцарелла», оливкова олія та базилік. Назва походить від острова Капрі (Італія). Завдяки червоно-біло-зеленій гаммі кольорів, що повторює кольори італійського прапора, салат «Капрезе» став однією з національних страв Італії.
| Прообраз піци народився в Стародавній Греції. Греки запікали тісто, приправляючи його оливковим маслом, сиром і зеленню. Така піца називалася «plakuntos», тобто «плоский випечений хліб». А стародавні римляни рясно приправляли піцу листям лавра і медом, у них піца отримала назву «placenta», або із-за зовнішньої схожості, або завдяки своєрідному відчуттю гумору римлян. |
Зараз піца, як не дивно, — найвідоміше блюдо італійської кухні. Піца буквально підкорила мир і не в останню чергу сприяла тому, що італійська кухня стала однією з найпопулярніших в світі. У Неаполі в 18 столітті з’явилося те, що благополучно дожило до наших днів і розповсюдилося по всьому світу.
Привезені з Нового Світу томати опинилися дуже доречними. Вони, а потім і томатний соус стали ідеальним і невід’ємним інгредієнтом піци. Таким же інгредієнтом став і сир. Компанію сиру і помідорам складали спочатку лише оливки, гриби, анчоуси, але потім в піцу стали класти все — будь-які продукти, що опинилися під рукою.
200 років тому в Неаполі піца була їжею простолюдинів і бідняків, її готували прямо на вулицях і їли на сніданок, на обід і на вечерю. По мірі того, як піца ставала популярніше, а її начинка різноманітніша, стали відкриватися і спеціальні заклади — піцерії, де можна було не тільки вгамувати голод, але і приємно провести час, поспілкуватися і випити келишок доброго вина. Так Неаполь і став визнаною батьківщиною піци.
Літом 1889 року неаполітанського кухаря Раффаеле Еспозіто запросили випекти піцу для королеви Маргарити. Спочатку він приготував декілька варіантів, і королева вибрала піцу, в яку входили окрім коржика всього три інгредієнти, — моцарелла, базилік і томатний соус. Може тому, що кольори цієї піци нагадали королеві кольори прапора, а може піца була дуже смачною— легенда про це умовчує, але точно відомо, що королева дозволила назвати піцу своїм ім’ям, подарувавши Італії і всьому світу класичну піцу «Маргаріта». До речі, що з тих пір піца і перестала бути їжею лише для нижчих шарів суспільства — поступово вона стала з’являтися на столах справжніх гурманів, і вже не тільки піцерії стали включати її в меню.